Тренінгове заняття: «Психологія спілкування».

 

Тренінгове заняття: «Психологія спілкування».

 

Мета: Сприяння інтерактивним методам розвитку типових моделей спілкування, розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій.

Хід заняття:

Інформаційне повідомлення:

            Переоцінити роль спілкування в житті людини неможливо. У кожному місті, населенні. В кожному домі діти опановують засади спілкування: на роботі, з друзями, в дитячих колективах тощо.

            Скільки позитивних емоцій можуть одержати люди, якщо вони розуміють одне одного, відчувають взаємну симпатію і довіру, але нам бракує часу, сил, а іноді і бажання придивитися до людини, прислухатися, спробувати зрозуміти.

            Нині багато пишуть та розповідають про так звану «кризу спілкування», некомунікабельність людей. Зміна матеріальних умов життя, освіти, швидке розповсюдження комп’ютерної мережі у всіх галузях та інших технічних засобів масової комунікації (Інтернет, телебачення, стільниковий та пейджинговий зв'язок), розширення «дистанційного спілкування» - це все сприяє зміні форм спілкування, їх глибині і діапазону, постає питання про потребу цілеспрямованого виховання комунікативної культури людини, культури її мовної поведінки.

            Щоб наше спілкування було успішним не достатньо знати мову, її граматичну побудову і словник. Нам як педагогам варто навчитися користуватися нею так, щоб зацікавити співрозмовника, вплинути на нього, привернути його увагу до себе, слід уміти говорити з тими, хто симпатизує вам, і з тими, хто вам не до вподоби, брати участь у розмові у вузькому колі друзів і виступати перед широкою аудиторією.

 

            До структури спілкування входять:

-          комунікативність;

-          інтерактивність;

-          перцептивність (розуміння, сприйняття).

            Якщо ці структури діють комплексно, то люди чудово розуміють одне одного.

 

            Вправа «Парашут»

            Мета: створення позитивної атмосфери для роботи, очікування учасників, діагностика попереднього настрою.

Учасникам пропонується назвати своє ім’я і характерну рису характеру на першу літеру свого імені та зайняти місце на 8-колірному парашуті, що лежить на підлозі. Поділитися своїм вибором саме цього кольору, висловити свої очікування, налаштуватися на роботу.

 

            Ігрова вправа «Силует»

            Мета: навчити учасників бути уважними до потреб оточення, сприяти формуванню позитивної самооцінки, вчити усвідомлювати унікальність особистості кожної людини, знайомити учасників один з одним.

            Усім учасникам пропонують вибрати будь-який кольоровий аркуш, що сподобався.

Завдання полягає в тому, щоб склавши аркуш навпіл вертикально, без допомоги ножиць або інших ріжучих предметів, тільки руками методом обривної аплікації «вирізати» фігурку. Потім кожен записує на силуеті ім’я свого сусіда праворуч, його мрію, захоплення, назву улюбленої книжки ,улюблене місце відпочинку, улюблену страву (беручи таким чином інтерв’ю, відповідне заповнення у зворотному зв’язку). Після цього –  взаємна презентація учасників.

            Далі учасники можуть підвестися, відшукати і записати імена гравців, з якими у них збіглися одна чи кілька позицій.

 Тренер: - У кого збіглися всі позиції?

               - У кого з учасників збіглися кілька позицій?

              - Чи є хтось, у кого жодна з позицій не збіглася?

Можна запропонувати учасникам наклеїти силуети на великий аркуш паперу, зо стане схожим на своєрідний «хоровод» із кольорових чоловічків.

-          Що вам нагадує цей «хоровод»?

-          Чи символізує він нашу групу?

-          А суспільство загалом?

Підбиття підсумків: тренер розповідає про унікальність кожної людини, її пріоритетні цінності, які у кожного - свої. Використовуючи цю вправу, можна знайти спільну мову з людьми, з якими був незнайомий або малознайомий.

 

 Інформаційне повідомлення:

Спілкування – це двосторонній процес. У якому люди обмінюються ідеями, думками, почуттями. У випадку, коли одна зі сторін передає інформацію, а друга – пасивно слухає і не має права ставити запитання. Уточнювати зміст повідомлення, сторони не можуть перевірити, на скільки вони зрозуміли один одного. Процес двосторонньої комунікації забирає більше часу, але завдяки цьому зростає рівень розуміння сторін. При наданні зворотного зв’язку слід пам’ятати, що треба описувати поведінку людини і свої почуття, які вона викликає, а не оцінювати саму людину.

            Щоб навчитися приймати інших людей, необхідно виробити два основні вміння: а) активне чи конструктивне слухання;

               б) уміння виражати симпатію.

            Уміння активно слухати має величезне значення. Ми, на жаль, не лише не вміємо активно слухати, а й просто слухати, не кажучи вже про ті ситуації, коли ми взагалі не чули, що нам кажуть.

            Активне слухання розпочинається з бажання вислухати й допомогти, з бажання зрозуміти і прийняти те, що людина переживає в даний момент. Коли чуєш відверті зізнання іншого, починаєш розуміти ситуацію з іншого погляду.

            Зрозуміти – означає сприйняти співрозмовника і його систему цінностей без осуду, намагання виправдати, чи скерувати на  «шлях істини». Людина, яка з тобою спілкується, позбавляється захисної позиції, бере на себе ризик відвертості, на основі якої будується довіра.

            Уміння слухати є особливо важливим у спілкуванні, коли люди виражають свої істинні почуття і виявляють своє ставлення до співрозмовника та предмета розмови.

            В психологічній літературі види спілкування поділяють на підставі різних ознак.

            За змістом спілкування може бути матеріальним, когнітивним, кондиційним, мотиваційним, діяльнішим.

            За метою спілкування можна поділити на біологічне та соціальне.

            В залежності від засобів спілкування може бути безпосереднім та опосередкованим, прямим та непрямим.

            В залежності від спрямування спілкування може бути діловим та особистісним, інструментальним та цільовим.

            В залежності від суб’єктів спілкування може бути міжіндивідним (тобто спілкування між окремими індивідами), індивідно-груповим (спілкування між індивідом і групою) та між груповим (між групами).

            За тривалістю виділяють короткочасне і тривале спілкування, закінчене та незакінчене.

            Виділяють вербальне та невербальне спілкування.

Вербальне спілкування – це спілкування за допомогою мови.

Невербальне спілкування – спілкування за допомогою міміки, жестів, пантоміміки.

           

            Рольова гра «Попроси чаю»

            Мета: підвищення компетентності в спілкуванні, розвиток вербальних засобів спілкування, актуалізація конструктивних засобів взаємодії.

Інструкція:  «Зараз ми розіграємо ситуацію, яка може трапитися в житті. Нехай троє осіб вийдуть за двері їхнє завдання буде проговорено з ними окремо. З тих, хто залишився, потрібен іще один учасник.

Завдання: ви – провідник у поїзді, через 10 хвилин закінчується ваша зміна і потрібно до того часу написати звіт. Зараз до вас зайдуть нові пасажири, які хочуть чаю. Як би  вони вас не просили, ви повинні чаю не давати, але якщо вам захочеться дати їм чаю, то ви можете це зробити».

            Учасникам, які стоять за дверима, дають таку інструкцію: «Ви довго чекали поїзда та замерзли. Вам дуже хочеться зігрітися. Попросіть у провідника чаю так, щоб він вам не відмовив». (Чай просіть по черзі, кожен окремо.)

            Рефлексія: «провідник» відповідає, що його спонукало піти назустріч прохання, а що заважало.

            Слід обговорити, що сприяє досягненню успіху в ситуації.

            Учасники можуть називати такі моменти: розуміння інтересів співрозмовника й урахування їх у розмові; хороший емоційний контакт; відкритість.

 

            Вправа «Через скло»

            Мета: Розвиток уміння проникати у внутрішній світ іншої людини, ставити себе на її місце адекватно оцінювати та розуміти її психоемоційні стани.

            Група ділиться на дві підгрупи, утворюючи дві шеренги так, щоб всі сиділи обличчям один до одного (якщо в групі непарна кількість учасників, тренер також бере участь у виконанні вправи).

            Інструкція: «Уявіть собі, що всі ми їдемо в автобусах: одна група їде в одному, інша – в іншому. Автобуси зупинилися у транспортній «пробці». Ви сидите біля вікна і бачите, що в іншому автобусі прямо навпроти вас і теж біля вікна і бачите, що в іншому автобусі прямо навпроти вас і теж біля вікна сидить ваш знайомий. Вам терміново слід передати йому якусь важливу інформацію, і ви,  скориставшись ситуацією, намагаєтесь це зробити. Однак здійснити це ви можете лише мовчки, без слів, невербально. Часу у вас не багато. Той, кому передають інформацію, має зрозуміти, що йому повідомляє його знайомий».

            На першому етапі вправи тренер пропонує одній шерензі виступити в ролі тих, хто передає інформацію, а інший, - у ролі тих, хто сприймає повідомлення. Доцільно дати учасникам можливість підготуватися до виконання вправи. Коли всі готові, тренер пропонує кому-небудь з першої шеренги почати передавати інформацію, а всіх інших  просить уважно спостерігати. Після того як інформація буде передана, той учасник групи, кому вона була призначена, розказує, що він зрозумів. Інші учасники у цей час можуть висловлювати свої версіі вербалізації тексту. Це активізує роботу, дозволяє набути більшого матеріалу для обговорення, знижує напруженість. По завершенні той, хто передавав повідомлення, говорить, чи правильно його зрозуміли, і за необхідності вводить корективи.

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради:

-         Як сподобатися людям

-          Щиро цікавтеся іншими людьми.

-          Посміхайтеся.

-          Пам’ятайте, що ім’я людини – це найсолодший та найважливіший для неї звук у будь-якій мові.

-          Будьте уважним слухачем. Заохочуйте інших говорити при самих себе.

-          Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.

-          Навіюйте вашому співрозмовнику усвідомлення його значимості та робіть це щиро.

 

 

-          Для вдалого спілкування

 

-          Комунікативні навички набуваються, а не успадковуються. Ви навчились розмовляти, наслідувати інших, це навчання ніколи не повинно закінчуватися.

 

-          Припустіть, що наступне повідомлення, яке ви відправите, буде неправильно зрозуміле. Тоді ви надаватимете інформацію більш вдумливо, прогнозуватиме зворотній зв'язок та екзаменуватиме себе доти, доки не отримаєте бажаних результатів.

 

 Матеріал використано на ресурсі інтернет-порталу "Всеосвіта".